Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»
Укр Рус Eng
1709 2009

Пам’ятник на братській могилі російських воїнів

28 червня 1709 року за наказом Петра І відбулося поховання загиблих російських воїнів. Після панахиди цар власноручно встановив над могильним пагорбом хрест з наступним написом: «Воины благочестивые, за благочестие кровию венчавшиеся, лета от воплощения Бога Слова 1709, июня 27 дня». У такому вигляді братська могила російських воїнів знаходилася досить тривалий час.

Перша, нереалізована спроба меморіалізації поховання була здійснена у сторічний ювілей битви. Проект пам’ятника-мавзолею над братською могилою виконав архітектор В. Стасов, але він не був реалізований. 1828 року поновили дерев’яний хрест на братській могилі. У 1856 році могильний пагорб, який у багатьох місцях просів, був вирівняний. На його вершині влаштували площадку, у центрі якої встановили новий дерев’яний хрест, оббитий залізними листами із запайками. Курган обклали дерном, на верхню площадку до хреста влаштували дерев’яні сходи, а саму площадку оточили дерев’яною решіткою. Незважаючи на здійснений благоустрій могили, через його низьку якість та відсутність відповідних коштів на підтримання кургану у належному стані, наприкінці XIX сторіччя хрест напівзогнив, а решітка зруйнувалась. 25 серпня 1890 року поле Полтавської битви відвідав обер-прокурор Святійшого Синоду К. Побєдоносцев. Він, докладно ознайомившись зі станом Сампсоніївської церкви і могили, прийняв рішення відносно пам’ятника на могилі — змінити старий дерев’яний хрест на новий гранітний. У 1894 році за проектом та під наглядом архітектора М. Ніконова запроектований ним пам’ятник був виготовлений у Петербурзькій майстерні А. Барінова, перевезений до Полтави та змонтований на братській могилі. Через низьку якість будівельних робіт курган дуже швидко почав осідати, тому напередодні 200-річчя Полтавської битви пам’ятник був докорінно реконструйований. Його гранітні деталі демонтували, в основі кургану спорудили мурований склеп, який є своєрідним фундаментом для завершення кургану. Після цього гранітні деталі пам’ятника були повернуті на місця. У склепі облаштували церкву Петра і Павла, в якій на стіні були встановлені мармурові дошки із переліком полків, що брали участь у баталії, їх прапори та інші історичні реліквії.

Курган на могилі має вигляд зрізаного конуса висотою 6,4 м. Із західного боку в підпірну стіну вмонтована меморіальна плита з написом: «Сооружен в 1894 году, при державе Благочестивейшего Государя Императора Александра III распоряжением Святейшего Правительствующего Синода при святительстве Преосвященного Илариона Епископа Полтавского и Переяславского, иждивением Тайного Советника Иосифа Степановича Судиенко, оставившего денежный капитал на увековечение великого события спасительной Полтавской победы. Исполнен в С.-Петербурге по проекту и наблюдением архитектора Н. Никонова мастером А. Бариновым.» Праворуч і ліворуч від стіни влаштовані гранітні сходи, які сходяться на проміжному майданчику. З цього майданчика сходи піднімаються на верхній майданчик кургану. На ній на триуступчастому стилобаті встановлений паралелепіпед, який є основою для усіченої чотиригранної піраміди. На західній грані піраміди викарбуваний напис: «Воины благочестивые, за благочестие кровию венчавшиеся, лета от воплощения Бога слова, 1709, июня 27 дня». Під написом, на прямокутному блоці біля підніжжя піраміди розташовані наступні слова: «А о Петре ведайте, что ему жизнь его не дорога, только бы жила Россия». На східній грані піраміди — наступний напис: «Погребены Бригадир Феленгейм, Полковники Нечаев и Лов, подполковник Козлов, Маиоры Кропотов, Ерст и Гельт, обер-офицеров сорок пять, капралов и рядовых тысяча двести девяносто три, всего 1345 человек». На піраміду спирається восьмикінцевий православний хрест заввишки 7,5м. До 300-річчя Полтавської битви пам’ятник було відреставровано.

Створено у Веб-майстерні «Фокс»
Обмін посиланнями
© Державний
історико-культурний заповідник
«Поле Полтавської битви»