Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»
Укр Рус Eng
1709 2009

Четверта зала. Перший період Великої Північної війни (1700–1708 рр.)

На початок війни шведський король Карл XII мав усього 18 років. Він захоплювався математикою, економікою, подорожами. Проте з оголошенням війни Швеції юний король став на захист своєї держави, очолив створену батьком армію і розпочав переможну ходу у війні розгромом Данії (серпень 1700 року) та армії Петра під Нарвою (18 листопада 1700 року). Навесні 1701 року Карл XII зі своєю армією увійшов до польських володінь курфюрста Саксонії Августа II, наслідком чого стали: вступ у війну Речі Посполитої (1704 р.), двокоролів’я. у Польщі (Карл XII домігся проголошення королем Станіслава Лещинського) та після зайняття шведами Саксонії у 1706 році - капітуляція Августа II і його зречення польської корони. Після блискучого завершення польської кампанії, Карл XII досяг апогею своєї могутності й у 1707 році виступив із Саксонії в похід на Москву. Проте на своєму шляху шведська армія зустріла лише розорену територію сучасної Білорусії і восени 1708 року була змушена тимчасово припинити московський похід.

Петро І у 1700 році був цілком дорослою людиною 28 років і прагнув оволодіти якомога більшою кількістю професій та реформувати свою державу на «західний манер».

У той час, коли Карл XII «зав’язнув» у Польщі, Петро І сконцентрував свою увагу на Прибалтійських провінціях Швеції і за рахунок значної військової переваги на 1704 рік повністю оволодів Інгерманландією, заснувавши тут 16 травня 1703 року північно-західний форпост своєї держави - місто Санкт-Петербург, куди згодом було перенесено столицю країни.

Виконуючи умови Коломацької угоди (1687), гетьман І. Мазепа з самого початку війни надавав суттєву допомогу армії Петра І. У бойових діях та допоміжній службі активну участь брали козацькі полки Гетьманщини. Україна не тільки брала участь у війні своїми збройними силами, а й зазнавала економічного визиску та надавала людські ресурси для реалізації будівничих проектів Петра І (Ладозький канал, Санкт-Петербург, Печерська фортеця). Усе це призвело до посилення антимосковських настроїв в українському суспільстві і до незадоволення старшини політикою Петра І щодо України. В цей час Д. Апостол звернувся до І. Мазепи від імені старшини із закликом: «Очі всіх на тебе уповають, і не дай Боже, тобі померти, а ми залишимось в такій неволі, що і кури нас загребуть».

Вирішальним чинником, що вплинув на рішення І. Мазепи виступити проти Петра І, став поворот армії Карла XII восени 1708 року в Україну. А це, у свою чергу, було наслідком реалізації так званого «Жовківського плану випаленої землі», який застосували московити щодо шведів на шляху їхнього просування до Москви.

Основними причинами переходу гетьмана І. Мазепи на сторону шведського короля Карла XII стала централізаторська політика Петра І: наступ на козацькі права й вольності, обмеження прав української адміністрації, податковий та економічний тиск на Гетьманщину, намір ліквідувати полковий устрій в Україні та реорганізувати козацьке військо в регулярне.

Карл XII, вступивши в Україну, сподівався отримати тут насамперед зимові квартири і продовольство, плануючи навесні 1709 року відновити похід на Москву.

В експозиції зали представлені портрети головних дійових осіб війни (Карла XII, Петра І, Августа II, Станіслава Лещинського). Окрему увагу приділено участі у війні українського козацтва та одного з його ватажків -Д. Апостола. Подано матеріали про освоєння Петром І Балтійського узбережжя та участь у цьому процесі українців, а також озброєння, карти й схеми пересування військ протягом першого періоду війни.

Створено у Веб-майстерні «Фокс»
Обмін посиланнями
© Державний
історико-культурний заповідник
«Поле Полтавської битви»