|
|
Шоста зала. Державна та військова еліта країн — учасниць Полтавської битви
Історія зберегла імена найвидатніших державних та військових діячів Великої Північної війни. Серед соратників Петра І найбільш відомі:
- Б. Шереметьєв (1652-1719) — на червень 1709 року єдиний в Росії генерал-фельдмаршал, офіційний командувач армії.
- М. Голіцин (1675-1730) — командир гвардійського Семенівського полку, в Полтавській битві командував усією гвардією.
- Я. Брюс (1670-1735) — в Полтавській битві командував артилерією російської армії.
- А. Рєпнін (1668-1726) — один із найвідоміших піхотних командирів Петра І.
- О. Меншиков (1673-1729) — у Полтавській битві командував кавалерією, за що отримав звання генерал-фельдмаршала.
Карл XII (1682-1718) — король Швеції, під час боїв за Полтаву у день свого народження 17 червня 1709 року отримав важке поранення в ногу і не зміг особисто очолити армію в завершальній битві 27 червня.
До найближчого оточення Карла XII належали:
- К. Піпер (1647-1716) — перший міністр короля.
- О. Гермелін (1658-1709?) — Секретар євангелічних станів, головний ідеолог і пропагандист Карла XII.
- К. Реншильд (1651-1722) — генерал-фельдмаршал, головнокомандувач шведської армії в Полтавській битві.
- А. Левенгаупт (1659-1719) — генерал, командував під Полтавою піхотними підрозділами.
Українські збройні сили на час Полтавської битви були розділені між супротивниками:
- І. Мазепа (1639-1709) — під час Полтавської битви, маючи вік 70 років, був залишений королем Карлом XII обороняти обоз у с. Пушкарівка.
- І. Скоропадський (1646-1722), призначений Петром І гетьманом України, — разом із козацьким військом дислокувався під час Полтавської битви в районі сіл Жуки — Івонченці під наглядом драгунських полків Г. Волконського через недовіру царя до козаків.
Експозиція зали являє собою портретну галерею найвідоміших державних та військових діячів країн-учасниць Полтавської битви. Тут розміщені як оригінальні портрети, так і сучасні копії, а також озброєння періоду Полтавської битви.
В експозиції представлена робота відомого українського художника-баталіста М. Самокиша «Полтавський бій» (1940), яка мала відтворювати бачення Полтавської битви радянськими істориками та партійними ідеологами.
|