Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»
Укр Рус Eng
1709 2009

Сьома зала. Полтавська битва

Остаточне рішення про генеральну баталію з армією Карла XII, що сконцентрувалася навколо Полтави, Петро І прийняв на військовій нараді в с. Крутий Берег 11 червня 1709 року. Його суть полягала в нанесенні комбінованого удару по шведським силам під Полтавою.

Після того, як було зірвано спробу Петра І переправитися через Ворсклу біля самої фортеці в ніч з 13 на 14 червня з одночасним ударом по шведським підрозділам в інших місцях Полтавщини, російське командування створило плацдарм для переправи в районі с. Петрівка. Водночас російські війська продовжували наносити постійні удари по місцям дислокації українсько-шведських військ.

У ніч на 20 червня армія Петра І перейшла Ворсклу і стала табором біля с. Семенівка (сучасні Кротенки). 25 червня російська армія перейшла ближче до Полтави під с. Яківці, облаштувала табір, який був захищений не лише земляними укріпленнями навколо розташування армії, а й системою редутів на єдино можливому шляху просування шведської армії до місця дислокації основних сил Петра І.

Завершальна баталія, яка відбулася 27 червня 1709 року, традиційно поділяється на 2 етапи:

  • 1-й — бій біля редутів, розпочався близько 3-ї години і характеризувався штурмом шведською піхотою редутів і зіткненням кавалерійських підрозділів супротивників;
  • 2-й — з 9-ї години бій на рівнині між Малобудищанським та Яківчанським лісами перед російським табором.

На 11-ту годину бій завершився повним витісненням шведів із поля та перемогою Петра І.

У другій половині дня російська армія святкувала свою перемогу на самому полі бою, а шведська армія, відійшовши до Пушкарівки, почала організовано відступати вздовж Ворскли в напрямку до Дніпра.

Українські підрозділи на полі Полтавської битви воювали на боці обох ворогуючих сторін під керівництвом гетьманів І. Мазепи, І. Скоропадського та кошового К. Гордієнка.

Шведські джерела фіксують невдалу спробу частини козаків І. Скоропадського об’єднатися із союзною шведсько-українською армією. Після пишного святкування перемоги ввечері 27 червня Петро І віддав наказ про переслідування шведської армії, що вже залишила свої позиції під Полтавою.

Основне оформлення зали виконане в 1959 році. Експозиція представлена переважно ілюстративним матеріалом із творів монументального живопису радянської доби, зокрема творами Крилова, Хаєртинова, студії імені Грекова. Погляд Петра І на Полтавську битву представлений шедевром роботи Дені Мартена молодшого, виконаним у першій чверті XVIII ст. на замовлення самого царя. Також у залі знаходиться зброя, обмундирування та спорядження вояків початку ХVІІІ ст.

Створено у Веб-майстерні «Фокс»
Обмін посиланнями
© Державний
історико-культурний заповідник
«Поле Полтавської битви»