Першою пам’яткою історичного поля є братська могила воїнів московської армії (1709 рік). 28 червня за наказом Петра І відбулося поховання загиблих солдатів та офіцерів. Після панахиди цар власноручно встановив над могильним пагорбом дерев’яний хрест.
Перша, нереалізована спроба меморіалізації поховання була здійснена у сторічний ювілей битви. 1809 року був оголошений конкурс на розроблення проєкту пам’ятника, в якому взяли участь архітектори Д. Кваренгі, Л. Руска, П. П’ятницький та В. Стасов. Кращим визнали проєкт В. Стасова, який використав ідею губернського архітектора М.Амвросимова – спорудження пам’ятника-мавзолею над братською могилою. За цю роботу В.Стасов отримав звання академіка. Але в умовах війни з Наполеоном через брак коштів цей проект не був реалізований.
Пам’ятка реконструювалася у 1828 і 1856 роках. Проте наймасштабніші роботи були проведені 1894 року. За проектом та під наглядом архітектора М. Ніконова у Петербурзькій майстерні А. Баринова був виготовлений гранітний хрест, перевезений до Полтави та змонтований на братській могилі. Фінансування робіт здійснювалося з капіталу Й.Судієнка, таємного радника, який у 1810 році заповів 100 тисяч карбованців на благоустрій місцевості Шведська Могила.
Через низьку якість будівельних робіт курган дуже швидко почав осідати, тому напередодні 200-річчя Полтавської битви пам’ятник знову реконструювали. В основі кургану спорудили мурований склеп, який став своєрідним фундаментом для завершення насипу. В склепі облаштували церкву святих Петра і Павла, де на стінах були встановлені мармурові дошки із переліком полків, які брали участь у баталії, їх прапори та інші історичні реліквії. Розписи були виконані під керівництвом єпархіального художника А. Сокола. 3 вересня 1907 року каплицю святих Петра і Павла освятили.
У 30-х роках ХХ століття у склепі братської могили розташовувався склад пально-мастильних матеріалів науково-дослідного інституту свинарства. Через нецільове використання приміщення було втрачено настінні розписи, вівтар, порушена гідроізоляція, гранітний хрест тріснув біля підніжжя і почорнів від кіптяви після пожежі в склепній частині пам’ятки. Частково курган відреставрували 1959 року. Капітальна реставрація об’єкта була проведена до 300-річчя Полтавської битви у 2009 році на кошти ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ».
Курган на могилі має вигляд зрізаного конуса висотою 6,4 м. На ньому встановлений пам’ятник у вигляді восьмигранного хреста із світло-сірого граніту висотою 7,5 метра. Хрест спирається на гранітну піраміду, на західній грані якої викарбуваний первинний напис: «Воїни благочестиві, за благочестя кров’ю увінчані, літа від народження Бога Слова, 1709, червня 27 дня». На східному боці піраміди – напис: «Захоронені: бригадир Феленгейм, полковники: Нечаєв і Лов, підполковник Козлов, майори: Кропотов, Ернст і Гельд, обер-офіцерів сорок п’ять, капралів і рядових тисяча двісті дев’яносто три, всього поховано 1345 осіб». До пам’ятника можна піднятися гранітними сходами. Це єдине впорядковане захоронення воїнів на полі Полтавської битви.
